Притягнення Росії до відповідальності

Порушення міжнародного права

ЄС рішуче налаштований подбати про те, щоб скоєні в Україні та проти України міжнародні злочини не залишилися безкарними.

Злочини проти людства, воєнні злочини, геноцид і злочин агресії вважаються найтяжчими порушеннями міжнародного права, які ще які ще називають основними міжнародними злочинами або найтяжчими міжнародними злочинами.

Україна розслідує понад 152 тисячі випадків підозр у скоєнні міжнародних злочинів, а фактична кількість таких масових звірств, ймовірно, ще більша.

Переслідування злочинів, скоєних Росією в Україні

Для сприяння координації збору доказів Європейська комісія підтримала створення в Гаазі Міжнародного центру переслідування злочину агресії проти України (МЦПА), інтегрованого в наявну Спільну слідчу групу (ССГ), яку підтримує Євроюст. Центр підтримує координацію розслідувань щодо злочину агресії проти України на національних рівнях.

Комісія також продовжує підтримувати наявні механізми через:

• підтримку потенціалу МКС на суму понад 10 мільйонів євро від початку вторгнення;
• посилення Офісу Генерального прокурора України на суму понад шість мільйонів євро для ІТ й обладнання та для надання допомоги Консультативній місії ЄС у складі Консультативної групи ЄС—США—Сполучене Королівство з питань найтяжчих міжнародних злочинів;
• підготовку Євроюсту до виконання цього завдання: завдяки внесенню змін до регламенту про Євроюст це агентство має змогу надійно захищати, зберігати й аналізувати в новій базі даних докази, пов'язані з міжнародними злочинами;
• підтримку Євроюсту і Європолу, котрі діють як координаційні центри для проведення державами-членами ЄС розслідувань на національному рівні; 
• взаємодії з нашими міжнародними партнерами, щоб забезпечити притягнення до відповідальності та реагування на глобальному рівні. 

Переслідування злочину агресії

Злочин агресії зазвичай скоює найвище політичне й військове керівництво країни проти суверенітету, територіальної цілісності або політичної незалежності іншої країни. До злочинів агресії належать вторгнення, військова окупація, анексія із застосуванням сили, бомбардування і військова блокада портів — усе, що було скоєно Росією.

Оскільки Росія не є державою-учасницею Римського статуту МКС, Суд у нинішній ситуації не має юрисдикції щодо цього злочину агресії. Європейська комісія та Верховний представник підтримують обговорення в Основній групі зі створення спеціального трибуналу для переслідування злочинів агресії проти України.

У травні 2025 року члени міжнародної коаліції, у складі якої Європейська комісія, Верховний представник, Рада Європи й Україна, домовилися про створення Спеціального трибуналу.  

У червні 2025 року Україна та Рада Європи підписали Угоду про створення Спеціального трибуналу. Щойно трибунал буде створено, він притягатиме російських політичних і військових лідерів до відповідальності за злочин агресії. 

Відшкодування завданих збитків

ЄС прагне запевнити, що Україна та її народ отримають повні репарації за шкоду, завдану агресією Росії. Із цією метою ЄС долучився до Реєстру збитків для України — спочатку як асоційований член, а станом на липень 2024 року — як повноправний учасник.

Створений у межах Ради Європи реєстр призначено для реєстрації відповідних заяв про відшкодування збитків, втрат або ушкоджень, до яких причетна агресія Росії в Україні та проти України. Категорії збитків охоплюють матеріальне знищення, фізичні та психічні ушкодження, вимушене переміщення та втрату членів сім'ї.

ЄС підтримує Реєстр, надаючи щорічний внесок та беручи участь у засіданнях Конференції учасників.

Реєстр буде включений у Комісію з розгляду заяв — орган, який ухвалюватиме рішення щодо заяв і визначатиме розмір компенсації, яку винна Росія. Підготовчі роботи зі створення Комісії з розгляду заяв тривають. ЄС робить необхідні кроки для участі в майбутніх переговорах.

У березні 2022 року, після початку агресії Росії проти України, Європейська комісія створила робочу групу Freeze and Seize/«Заморожування і захоплення». Метою робочої групи є забезпечення ефективнішого впровадження обмежувальних заходів ЄС, особливо заморожування активів, зокрема із застосуванням кримінального права.

Робоча група, якою керує Європейська комісія, дозволяє державам-членам, а також агентствам й органам ЄС (Євроюсту, Європолу і Європейській прокуратурі) співпрацювати над реалізацією обмежувальних заходів ЄС та боротися з порушеннями санкцій.

Робоча група щільно співпрацює з міжнародними партнерами, зокрема з колегами в Україні та з Групи семи.

Завдяки своєму міждисциплінарному підходу, Робоча група сприяла розробці нових правових інструментів, як-от добровільне саморозкриття порушень санкцій, яке було включено до 13-го пакету санкцій, або Директиви (ЄС) 2024/1226 про гармонізацію кримінальних визначень та покарання за порушення санкцій, яка була ухвалена у квітні 2024 року.

Крім участі в Робочій групі, Євроюст регулярно перевіряє список фізичних осіб та компаній, які перебувають під санкціями ЄС, проти даних Євроюсту про наявні справи, тоді як Європол розпочав операцію OSCAR для проведення перехресної перевірки санкційних переліків ЄС проти наявних оперативних даних, виявлення зв'язків з організованою злочинністю та відмиванням грошей, а також для надання підтримки з розшуком та вилученням активів, одержаних злочинним шляхом. Наразі заарештовано активи на суму понад 2 млрд євро.

Закриття юридичних прогалин

Доки триває російська агресія в Україні, вкрай важливо, щоб санкції ЄС повністю виконувалися — недопустимо, щоб їхнє порушення було економічно прибутковим. Ми посилюємо законодавство ЄС через:

• застосування суворіших правил ЄС щодо конфіскації та повернення активів;
• узгодження правопорушень і покарань за порушення санкцій ЄС;
• запровадження для всіх осіб, перелічених у санкційних списках ЄС, зобов'язання розкривати свої активи в ЄС.

Мета полягає в тому, щоб посилити стримуючий ефект санкцій ЄС і надати державам-членам правові інструменти для конфіскації дедалі більшої кількості активів, якщо вони пов'язані з кримінальним правопорушенням.

Відбудова України

У ЄС знерухомлено активи Центрального банку Росії на суму понад 210 мільярдів євро.

ЄС зробив кілька кроків із тим, щоб використати надзвичайні доходи, які отримано від управління російськими суверенними активами, знерухомленими в ЄС.

У 2024 році ЄС ухвалив модель непередбачуваних внесків, яка дозволяє використовувати ці доходи для надання Україні подальшої підтримки. Залежно від відсоткових ставок ці доходи можуть становити приблизно 2,5—3 млрд євро на рік. 

У серпні 2025 року Європейський Союз отримав 1,6 млрд євро непередбачуваного прибутку від відсотків на залишках грошових коштів, що походять від знерухомлених активів Центрального банку Росії, утримуваних у центральних депозитаріях цінних паперів.

Крім того, за підсумками саміту лідерів Групи семи в червні 2024 року ЄС ухвалив відповідні нормативно-правові акти для впровадження «Механізму додаткових кредитів для збільшення надходжень до бюджету України» (ERA), за яким зазначені надзвичайні доходи буде використано для погашення наданого Україні партнерами Групи семи кредиту на суму 45 млрд євро. Внесок ЄС у цю схему сягне 18 млрд євро та надаватиметься Україні траншами, через новий кредит макрофінансової допомоги, до кінця 2025 року. 

^{Останнє оновлення: 22 серпня 2025 р.}